20.11.2015
Родина Зеленюків сердечно вдячна Ігорю Хмілю за дуже важливий подарунок для сина
Десятирічний Павлик Зеленюк з Ладижина – хлопчик із красивими добрими очима та відкритим розумним поглядом. Він навчається у четвертому класі. Йому легко дається англійська мова, дуже подобається читати і виготовляти вироби своїми руками – із пластелину, паперу, бісеру та глини. Півроку навчався гри на фортепіано, але через відсутність спеціальної програми уроки з професійним вчителем довелося припинити, і тепер він сам на слух підбирає мелодії на домашньому синтезаторі. Павлик всьому навчається за індивідуальними програмами. Вчителі приходять до нього додому, бо сам здібний хлопчик до них ходити не може. Самостійно долає лише кілька метрів коридору квартири, де для нього встановлені спеціальні брусся. Фатальна хвилина зупинки дихання у місячному віці спричинила розвиток дитячого церебрального паралічу у Павлика. Зараз 10-річний хлопчик розумово розвивався відповідно до свого віку, а от тільце залишалося неслухняним.
Лікарі розводили руками і, співчутливо дивлячись в очі батькам, казали, що вже нічого зробити неможливо. На щастя, віру батьків у зцілення сина лікарські вердикти не підкошують. Наприкінці літа цього року повезли його до Вінниці на двотижневий курс кінезітерапії (лікування рухом). Після цього Павлик почав краще стояти та тримати спинку. Але через день долати 120 кілометрів до Вінниці і стільки ж назад – дорого і виснажливо. Тож, мама загорілася бажанням придбати додому такого тренажера, на якому Павлик займався у Вінниці.
«Вирішила звернутися до Ігоря Хміля, — розповідає Альона, — він, як і я, родом з Тростянця, відомий, як благодійник, також як людина, яка підтримує воїнів АТО, а мій чоловік якраз один із них. Тому зателефонувала Ігорю Вікторовичу, а за кілька днів вже зустрічала його в Ладижині. Відреагував миттєво!»
Питання тренажера було вирішено. Павлик Зеленюк отримав його від Ігоря Хміля, як подарунок до дня народження: коли привезли тренажер, Павлику якраз виповнилося десять років. І от більше місяця він ним користується. Дуже старається, хоче досягнути відчутного прогресу до тих пір, поки повернеться з армії тато.
